безсовісно

БЕЗСО́ВІСНО.

Присл. до безсо́вісний.

Той [Юрій] безсовісно дурив їх [дівчат] своїми легкими і веселими словами (М. Стельмах);

Український електорат, на жаль, звик до того, що йому спочатку обіцяють золоті гори, а потім безсовісно про нього забувають (з газ.);

* Образно. Жер [трактор] безсовісно пальне, стогнав, коли плуг, приміром, ставили на глибшу оранку (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. безсовісно — безсо́вісно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безсовісно — Присл. до безсовісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безсовісно — Безсо́вісно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. безсовісно — БЕЗСО́ВІСНО. Присл. до безсо́вісний. Той [Юрій] безсовісно дурив їх [дівчат] своїми легкими і веселими словами (Стельмах, Хліб.., 1959, 128); *Образно. [Трактор] жер безсовісно пальне, стогнав, коли плуг, приміром, ставили на глибшу оранку (Ю. Янов., II, 1954, 134).  Словник української мови в 11 томах