безструнний

БЕЗСТРУ́ННИЙ, а, е. Який не має струн.

[Антей:] Мені не хоче муза помагати, либонь вона сьогодні не голодна, а я без неї мов безструнна ліра (Л. Укр., III, 1952, 457).

Значення в інших словниках

1. безструнний — безстру́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безструнний — -а, -е. Який не має струн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безструнний — БЕЗСТРУ́ННИЙ, а, е. Який не має струн. [Антей:] Мені не хоче муза помагати, либонь вона сьогодні не голодна, а я без неї мов безструнна ліра (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах