безтактно
БЕЗТА́КТНО. Присл. до безта́ктний.
І він знову, зовсім безтактно, на думку Болера, розсміявся (Собко, Запорука.., 1952, 109).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗТА́КТНО. Присл. до безта́ктний.
І він знову, зовсім безтактно, на думку Болера, розсміявся (Собко, Запорука.., 1952, 109).
Словник української мови (СУМ-11)