безтактно

БЕЗТА́КТНО.

Присл. до безта́ктний.

І він знову, зовсім безтактно, на думку Болера, розсміявся (В. Собко);

// у знач. пред.

Зовсім безтактно, коли чоловік називає дружину “моя стара”, а дружина чоловіка – “мій старий” (із журн.).

Значення в інших словниках

1. безтактно — безта́ктно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безтактно — Присл. до безтактний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безтактно — БЕЗТА́КТНО. Присл. до безта́ктний. І він знову, зовсім безтактно, на думку Болера, розсміявся (Собко, Запорука.., 1952, 109).  Словник української мови в 11 томах