безтактно

БЕЗТА́КТНО.

Присл. до безта́ктний.

І він знову, зовсім безтактно, на думку Болера, розсміявся (В. Собко);

// у знач. пред.

Зовсім безтактно, коли чоловік називає дружину “моя стара”, а дружина чоловіка – “мій старий” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтактно — безта́ктно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безтактно — Присл. до безтактний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безтактно — БЕЗТА́КТНО. Присл. до безта́ктний. І він знову, зовсім безтактно, на думку Болера, розсміявся (Собко, Запорука.., 1952, 109). Словник української мови в 11 томах