безтактно
БЕЗТА́КТНО.
Присл. до безта́ктний.
І він знову, зовсім безтактно, на думку Болера, розсміявся (В. Собко);
// у знач. пред.
Зовсім безтактно, коли чоловік називає дружину “моя стара”, а дружина чоловіка – “мій старий” (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безтактно — безта́ктно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безтактно — Присл. до безтактний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безтактно — БЕЗТА́КТНО. Присл. до безта́ктний. І він знову, зовсім безтактно, на думку Болера, розсміявся (Собко, Запорука.., 1952, 109). Словник української мови в 11 томах