1. Словник української мови у 20 томах

безтактний

БЕЗТА́КТНИЙ, а, е.

Який не виявляє тактовності у поводженні з іншими; нетактовний.

Чи не ляпнула часом свекруха здуру щось таке, що образило гостя? Вона ж бо така безтактна! (Б. Антоненко-Давидович);

Історія здалась настільки буденною, що Артамонов не став розпитувати детальніше, та й боявся бути безтактним (Л. Дмитерко);

Завжди приємніше слухати того, хто говорить грамотно і ввічливо, ніж того, хто, хоч і грамотний, але безтактний (із журн.);

// Який є виявом нетактовності, свідчить про відсутність такту в кого-небудь.

Звичка Ярини втручатися в чужі справи здавалася їй [Ніні] безтактною (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтактний — безта́ктний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безтактний — -а, -е. Який не виявляє такту, тактовності у поводженні з іншими; нетактовний. || Який є виявом нетактовності, свідчить про відсутність такту в кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безтактний — див. нахабний Словник синонімів Вусика
  4. безтактний — НЕТАКТО́ВНИЙ (який поводиться без такту, без почуття міри дозволеного й пристойного в стосунках з іншими; який свідчить про відсутність такту в кого-небудь), БЕЗТА́КТНИЙ, БЕЗТАКТО́ВНИЙ рідше; НЕКОРЕ́КТНИЙ (не досить ввічливий і стриманий)... Словник синонімів української мови
  5. безтактний — БЕЗТА́КТНИЙ, а, е. Який не виявляє такту, тактовності у поводженні з іншими; нетактовний. Чи не ляпнула часом свекруха здуру щось таке, що образило гостя? Вона ж бо така безтактна! (А.-Дав. Словник української мови в 11 томах