безтемпераментний

БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е. Який не виявляв темпераменту; млявий.

Безтемпераментна мова.. призводить до сірості й одноманітності інтонацій (Худ. чит.., 1955, 126).

Значення в інших словниках

1. безтемпераментний — безтемпера́ментний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безтемпераментний — -а, -е. Який не виявляє темпераменту; млявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безтемпераментний — БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е. Який не виявляє темпераменту; млявий. Безтемпераментна мова призводить до сірості й одноманітності інтонацій (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. безтемпераментний — МЛЯ́ВИЙ (про людину — позбавлений жвавості, бадьорості), НЕПРОВО́РНИЙ, БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, АНЕМІ́ЧНИЙ, В'Я́ЛИЙ, КВО́ЛИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., СО́ННИЙ розм., НАПІВСО́ННИЙ (ПІВСО́ННИЙ) розм., ДЛЯ́ВИЙ діал.; АПАТИ́ЧНИЙ (який перебуває в стані апатії).  Словник синонімів української мови