Словник синонімів української мови

безтемпераментний

МЛЯ́ВИЙ (про людину — позбавлений жвавості, бадьорості), НЕПРОВО́РНИЙ, БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, АНЕМІ́ЧНИЙ, В'Я́ЛИЙ, КВО́ЛИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., СО́ННИЙ розм., НАПІВСО́ННИЙ (ПІВСО́ННИЙ) розм., ДЛЯ́ВИЙ діал.; АПАТИ́ЧНИЙ (який перебуває в стані апатії). Усі діти давно уже стали тихими та млявими: сиділи апатично за партами, не бавились на перервах. Лише голод світився в їхніх очах (А. Дімаров); -. Та, сказати правду, я гаразд не знаю, за що ти покохала отого Ломицького: непроворний, нерозторопний, смирний, як ягня (І. Нечуй-Левицький); Його обличчя було бліде, аж жовте, і чимось стривожене. Іслам-Гірей відзначив про себе, що, певно, недовго поживе цей анемічний меланхолік (Р. Іваничук); Люди ходили в'ялі, спорожнені наче, ліниві (М. Коцюбинський); -. А поверніться кругом! Та проворніше! І, вже з вас і панич! Якийсь сонний неповертайло та одоробало! — сказала Христя (Панас Мирний); То ж він сьогодні, він сидів отам, У барвнім колі повнолітніх дам, Панів півсонних, паничів крутливих (М. Рильський); Той загайко ближче до них, звісна річ, не підходив, але бачив, що обидва мовчать, і серце длявому ченчику мліло від радості (О. Ільченко); Якимось упертим, твердим і апатичним видавався той чоловік (І. Франко). — Пор. 1. байду́жий, 2. пові́льний.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. безтемпераментний — безтемпера́ментний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безтемпераментний — -а, -е. Який не виявляє темпераменту; млявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безтемпераментний — БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е. Який не виявляє темпераменту; млявий. Безтемпераментна мова призводить до сірості й одноманітності інтонацій (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. безтемпераментний — БЕЗТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е. Який не виявляв темпераменту; млявий. Безтемпераментна мова.. призводить до сірості й одноманітності інтонацій (Худ. чит.., 1955, 126).  Словник української мови в 11 томах