безустанно

БЕЗУСТА́ННО. Присл. до безуста́нний.

Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами, жують безустанно жвачку (Коцюб., І, 1955, 180);

Радянський народ безустанно бореться за підвищення продуктивності праці, за створення достатку матеріальних благ (Літ. газ., 19.III 1957, 1).

Значення в інших словниках

1. безустанно — безуста́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безустанно — Присл. до безустанний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безустанно — БЕЗУСТА́ННО. Присл. до безуста́нний. Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами, жують безустанно жвачку (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. безустанно — див. безперервно  Словник синонімів Вусика
5. безустанно — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО...  Словник синонімів української мови