безустанно
БЕЗУСТА́ННО.
Присл. до безуста́нний.
Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами, жують безустанно жвачку (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗУСТА́ННО.
Присл. до безуста́нний.
Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами, жують безустанно жвачку (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)