безцінь
БЕ́ЗЦІНЬ, рідко БЕ́ЗЦІН:
◊ За бе́зцінь, рідко За бе́зцін — дуже дешево, майже дарма.
Старшина часто вдавалась до грубих насильств, примушуючи козаків і селян продавати за безцінь свої землі (Іст. УРСР, І, 1953, 332);
Порадившись, загнали [Василь і Василиха] в місті швейну машину за безцін (Козл., Сонце.., 1957, 75).
Словник української мови (СУМ-11)