безчесно
БЕЗЧЕСНО. Присл. до безчесний.
Лучче [краще] чесно, як безчесно (Номис, 1864, № 4440);
// у знач. присудк. сл.
[Маряна:] Це ж безчесно — за спинами комуністів пускати плітки, збирати підписи (Зар., Антеї, 1961, 43).
Словник української мови (СУМ-11)