1. Словник української мови в 11 томах

безчесно

БЕЗЧЕСНО. Присл. до безчесний.

Лучче [краще] чесно, як безчесно (Номис, 1864, № 4440);

// у знач. присудк. сл.

[Маряна:] Це ж безчесно — за спинами комуністів пускати плітки, збирати підписи (Зар., Антеї, 1961, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безчесно — безче́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безчесно — Присл. до безчесний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безчесно — БЕЗЧЕ́СНО. Присл. до безче́сний. Лучче [краще] чесно, як безчесно (Номис); // у знач. пред. [Мар'яна:] Це ж безчесно – за спинами .. пускати плітки, збирати підписи (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах
  4. безчесно — НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик. Словник синонімів української мови
  5. безчесно — Безче́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)