безчесно
НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик., підсил. розм., ГРІ́ШНО у знач. предик., підсил. розм., ГРІ́ШКА предик., дит., НЕХО́РОШЕ рідко (недозволенно з морально-етичного боку); НЕЧЕ́СНО, БЕЗЧЕ́СНО підсил. (у суперечності з вимогами честі, порядності); НИ́ЗЬКО, ОГИ́ДНО підсил., ГИ́ДКО підсил., ЧО́РНО підсил., ПО-СВИНЯ́ЧОМУ підсил. розм., ПО-СВИ́НСЬКОМУ підсил. розм. рідше, ПО-СВИ́НСЬКИ підсил. розм. рідше (найвищою мірою непорядно, аморально, лицемірно і т. ін.). Графові донесли, буцімто пані Барбара з паном сотником недостойно поводилася (І. Ле); — Прости, друже мій! ..Так, справді, се негідно, мені сором за себе (Леся Українка); Дратують мене оті "парочки", заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю (М. Коцюбинський); Ви не кричіть на мене. Це непристойно. Це некультурно (А. Шиян); Не знала вона, що то гарно, що погано, що треба робити, що ні, що соромно, що не соромно (Панас Мирний); Негоже зневажливо говорити про хліб. Народ цього не любить (І. Волошин); (Маруся:) Та не можна ж їм (ченцям) битися, рубатися. Гріх другого убивать (Панас Мирний); — Може, й грішно з таким звертатись до чоловіка, — зашепотіла, ковтаючи сльози й слова, — але ж до кого тоді? ..Тяжкою я ходжу, Свириде Яковлевичу (М. Стельмах); (Гострохвостий (до Горпини):) Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); — Помсти не бійтесь! ..Та й не буде помсти. Бо то було б безчесно (О. Гончар); Васі захотілося заплакати від образи. Його обдурили, підло і низько обдурили (В. Собко); Раптом їй стало ясно, що Клименко не помиляється. Але як вона гидко повелася з ним! (О. Гуреїв); Марті він чомусь здався в ту мить страшенно схожим на отих святош, які чорно грішили цілий рік, а потім на два тижні ходили одмолювати гріхи в київську Лавру (В. Собко); (Марта:) Ну, а де ж воно так ведеться: прийшов — не поздоровкався, напився — не подякував, по-свинячому обійшовся (С. Васильченко).
Значення в інших словниках
- безчесно — безче́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безчесно — Присл. до безчесний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безчесно — БЕЗЧЕ́СНО. Присл. до безче́сний. Лучче [краще] чесно, як безчесно (Номис); // у знач. пред. [Мар'яна:] Це ж безчесно – за спинами .. пускати плітки, збирати підписи (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах
- безчесно — Безче́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безчесно — БЕЗЧЕСНО. Присл. до безчесний. Лучче [краще] чесно, як безчесно (Номис, 1864, № 4440); // у знач. присудк. сл. [Маряна:] Це ж безчесно — за спинами комуністів пускати плітки, збирати підписи (Зар., Антеї, 1961, 43). Словник української мови в 11 томах