безшумність
БЕЗШУ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безшу́мний.
Копита, для безшумності, обмотані повстю, таємничість і гострота моменту, — все це так відповідало вихруватій Даньковій вдачі (Гончар, Таврія.., 1957, 386).
Словник української мови (СУМ-11)