безшумно

БЕЗШУ́МНО. Присл. до безшу́мний.

Безшумно лине подих вітерця (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 20);

Мечники безшумно відчинили південні ворота і швидко, без шелесту, вийшли (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 313).

Значення в інших словниках

1. безшумно — безшу́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безшумно — Присл. до безшумний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безшумно — Не шаматючи, не шамріючи, не шарудячи, не шемріючи, не шелепаючи, не шемтячи, не шерхотячи, не шурхачи, не шурчачи, див. шуміти  Словник чужослів Павло Штепа
4. безшумно — БЕЗШУ́МНО. Присл. до безшу́мний. Поле, залите таємним, молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось перед нами (В. Винниченко); Безшумно лине подих вітерця (М. Бажан); Мечники безшумно відчинили південні ворота і швидко, без шелесту, вийшли (А.  Словник української мови у 20 томах
5. безшумно — див. тихо  Словник синонімів Вусика