1. Словник української мови в 11 томах

безшумно

БЕЗШУ́МНО. Присл. до безшу́мний.

Безшумно лине подих вітерця (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 20);

Мечники безшумно відчинили південні ворота і швидко, без шелесту, вийшли (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 313).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безшумно — безшу́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безшумно — Присл. до безшумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безшумно — Не шаматючи, не шамріючи, не шарудячи, не шемріючи, не шелепаючи, не шемтячи, не шерхотячи, не шурхачи, не шурчачи, див. шуміти Словник чужослів Павло Штепа
  4. безшумно — БЕЗШУ́МНО. Присл. до безшу́мний. Поле, залите таємним, молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось перед нами (В. Винниченко); Безшумно лине подих вітерця (М. Бажан); Мечники безшумно відчинили південні ворота і швидко, без шелесту, вийшли (А. Словник української мови у 20 томах
  5. безшумно — див. тихо Словник синонімів Вусика