1. Словник української мови у 20 томах

безшумно

БЕЗШУ́МНО.

Присл. до безшу́мний.

Поле, залите таємним, молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось перед нами (В. Винниченко);

Безшумно лине подих вітерця (М. Бажан);

Мечники безшумно відчинили південні ворота і швидко, без шелесту, вийшли (А. Хижняк);

У всіх сов оперення м'яке й пухке, завдяки чому вони літають безшумно (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безшумно — безшу́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безшумно — Присл. до безшумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безшумно — Не шаматючи, не шамріючи, не шарудячи, не шемріючи, не шелепаючи, не шемтячи, не шерхотячи, не шурхачи, не шурчачи, див. шуміти Словник чужослів Павло Штепа
  4. безшумно — див. тихо Словник синонімів Вусика
  5. безшумно — БЕЗШУ́МНО. Присл. до безшу́мний. Безшумно лине подих вітерця (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 20); Мечники безшумно відчинили південні ворота і швидко, без шелесту, вийшли (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 313). Словник української мови в 11 томах