безшумно —
Присл. до безшумний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безшумно —
Не шаматючи, не шамріючи, не шарудячи, не шемріючи, не шелепаючи, не шемтячи, не шерхотячи, не шурхачи, не шурчачи, див. шуміти
Словник чужослів Павло Штепа
безшумно —
БЕЗШУ́МНО. Присл. до безшу́мний. Поле, залите таємним, молочно-синявим світлом, безшумно розсувалось перед нами (В. Винниченко); Безшумно лине подих вітерця (М. Бажан); Мечники безшумно відчинили південні ворота і швидко, без шелесту, вийшли (А.
Словник української мови у 20 томах
безшумно —
БЕЗШУ́МНО. Присл. до безшу́мний. Безшумно лине подих вітерця (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 20); Мечники безшумно відчинили південні ворота і швидко, без шелесту, вийшли (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 313).
Словник української мови в 11 томах