безідейність
БЕЗІДЕ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безіде́йний.
Я знов удома. Знов та сама одноманітність, "старосвітськість",.. та сама (чи не) безідейність, все те саме (Коб., III, 1956, 100);
Радянські люди не терплять сірості, безідейності, фальші і ставлять високі вимоги до творчості наших письменників (Літ. газ., 12.II 1953, 2).
Словник української мови (СУМ-11)