бекнути

БЕ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до бе́кати.

Теля бекнуло та й скочило прямо на пліт (Март., Тв., 1954,173).

Значення в інших словниках

1. бекнути — бе́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. бекнути — БЕ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до бе́кати. Теля бекнуло та й скочило прямо на пліт (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
3. бекнути — МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). — Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути.  Словник синонімів української мови