беладонна

БЕЛАДО́ННА, и, ж., болта. Багаторічна отруйна трав’яниста рослина; красавка.

Беладонна — багаторічна трав’яниста рослина, дуже отруйна (Колг. енц., І, 1956, 695);

// фарм. Ліки з цієї рослини.

Значення в інших словниках

1. беладонна — беладо́нна іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. беладонна — -и, ж., бот. Багаторічна отруйна трав'яниста рослина; красавка. || фарм. Ліки з цієї рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. беладонна — беладо́нна (італ. belladonna, букв. – прекрасна дама) вид багаторічних трав’янистих рослин родини пасльонових. Поширена в Європі й Малій Азії. Отруйна. Культивують як лікарську рослину.  Словник іншомовних слів Мельничука