беладонна
БЕЛАДО́ННА, и, ж., болта. Багаторічна отруйна трав’яниста рослина; красавка.
Беладонна — багаторічна трав’яниста рослина, дуже отруйна (Колг. енц., І, 1956, 695);
// фарм. Ліки з цієї рослини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беладонна — беладо́нна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- беладонна — -и, ж., бот. Багаторічна отруйна трав'яниста рослина; красавка. || фарм. Ліки з цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беладонна — беладо́нна (італ. belladonna, букв. – прекрасна дама) вид багаторічних трав’янистих рослин родини пасльонових. Поширена в Європі й Малій Азії. Отруйна. Культивують як лікарську рослину. Словник іншомовних слів Мельничука