беладонна

беладо́нна

-и, ж., бот.

Багаторічна отруйна трав'яниста рослина; красавка.

|| фарм. Ліки з цієї рослини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беладонна — беладо́нна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. беладонна — беладо́нна (італ. belladonna, букв. – прекрасна дама) вид багаторічних трав’янистих рослин родини пасльонових. Поширена в Європі й Малій Азії. Отруйна. Культивують як лікарську рослину. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. беладонна — БЕЛАДО́ННА, и, ж., болта. Багаторічна отруйна трав’яниста рослина; красавка. Беладонна — багаторічна трав’яниста рослина, дуже отруйна (Колг. енц., І, 1956, 695); // фарм. Ліки з цієї рослини. Словник української мови в 11 томах