беладонна

беладо́нна

(італ. belladonna, букв. – прекрасна дама)

вид багаторічних трав’янистих рослин родини пасльонових. Поширена в Європі й Малій Азії. Отруйна. Культивують як лікарську рослину.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беладонна — беладо́нна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. беладонна — -и, ж., бот. Багаторічна отруйна трав'яниста рослина; красавка. || фарм. Ліки з цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. беладонна — БЕЛАДО́ННА, и, ж., болта. Багаторічна отруйна трав’яниста рослина; красавка. Беладонна — багаторічна трав’яниста рослина, дуже отруйна (Колг. енц., І, 1956, 695); // фарм. Ліки з цієї рослини. Словник української мови в 11 томах