бенефіціант

БЕНЕФІЦІА́НТ, а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс.

Центральна постать у п’єсі ["Батраки"] Юрко, якого грав бенефіціант (Про мист. театру, 1954, 309).

Значення в інших словниках

1. бенефіціант — бенефіціа́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бенефіціант — -а, ч. Особа, на користь якої давався бенефіс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бенефіціант — БЕНЕФІЦІА́НТ, а, ч. Особа, на користь якої дається бенефіс. Центральна постать у п'єсі “Батраки” – Юрко, якого грав бенефіціант (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бенефіціант — бенефіці́ант артист (працівник театру), на користь або на честь якого влаштовується бенефіс.  Словник іншомовних слів Мельничука