бердиш
БЕРДИ́Ш, а́, ч. Старовинна зброя — сокира з лезом видовжено-півкруглої форми, насаджена на довгий держак.
[Князь:] Путяту вчастував один із твоїх людей почерез тім’я бердишем (Фр., IX, 1952, 305);
Зоветься бердишем.. зброя. Тепер уже в військах не вживана до бою (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 273);
Стрільці з бердишами та нагаями протурювали геть усіх цікавих (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 518).
Словник української мови (СУМ-11)