бердиш
БЕРДИ́Ш, а́, ч., іст.
Старовинна зброя – сокира з лезом видовжено-півкруглої форми, насаджена на довгий держак.
[Князь:] Путяту вчастував один із твоїх людей почерез тім'я бердишем (І. Франко);
Зоветься бердишем .. зброя. Тепер уже в військах не вживана до бою (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
Стрільці з бердишами та нагаями протурювали геть усіх цікавих (О. Ільченко);
Стялися алебарди і бердиші одвічних суперників за здобич (Р. Іваничук);
Бердиш свистів у руках, як хворостина (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)