бердник
БЕ́РДНИК, а, ч. Майстер, який робить берда.
Ситник берднику не товариш (Номис, 1864, № 1026).
Словник української мови (СУМ-11)БЕ́РДНИК, а, ч. Майстер, який робить берда.
Ситник берднику не товариш (Номис, 1864, № 1026).
Словник української мови (СУМ-11)