бердо
БЕ́РДО, а, с. Деталь ткацького верстата, що нагадує гребінь у рамці.
Човник і ляда — ткачеві порада; Берди і цівки — ви хліб його й сіль! (Щог., Поезії, 1958, 105);
Навчила [мати] його любити і просте, селянське полотно.., і стукіт ляд, і граційне переміщення тонкосяйних берд (Стельмах, Хліб.., 1959, 497).
Словник української мови (СУМ-11)