бердо
Бердо, -да
с.
1) Бердо, ткацкій снарядъ: родъ гребня въ рамкѣ, сквозь зубья котораго проходять нити основы. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Части: горизонтальныя планки рамки — листви, зубья — троща, промежутки между зубьями — комірки. Шух. І. 256. То же, что и блят.
2) Пропасть. Вх. Зн. 2. ум. бердечко. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.
---------------
Бердо!
меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.
Словник української мови Грінченка