бердо
БЕ́РДО, а, с.
Деталь ткацького верстата, що нагадує гребінь у рамці.
Човник і ляда – ткачеві порада; Берди і цівки – ви хліб його й сіль! (Я. Щоголів);
Навчила [мати] його любити і просте, селянське полотно.., і стукіт ляд, і граційне переміщення тонкосяйних берд (М. Стельмах);
Сукняну тканину злегка прибивали бердом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)