береговий
БЕРЕГОВИ́Й, а, е. Прикм. до бе́рег 1, 4.
В берегових ямках лишилась вода (Коцюб., І, 1955, 393);
Темрява геть розступилася, далеко відкривши контури берегових круч (Гончар, II, 1959, 418);
// Розміщений, розташований на прибережних ділянках.
Заговорила берегова артилерія (Кучер, Чорноморці, 1956, 57);
// Який дме з берега (про вітер).
Легкий береговий вітрець тріпотів широкими складками її білого плаття (Руд., Вітер.., 1958, 116).
∆ Берегови́й водоски́д — водовідвідний канал; водоскид.
Відкритий береговий водоскид являє собою канал, розташований поблизу або на деякій віддалі від земляної греблі (Довідник сіль. будівельника, 1956, 83);
Берегова́ орнамента́ція — один з видів художнього оздоблення країв посуду.
Шарівка — ..доповнення до складної берегової орнаментації мисок (Гуцульська кераміка, 1956, 43).
Словник української мови (СУМ-11)