берестовий
БЕ́РЕСТО́ВИЙ¹, а, е. Прикм. до бе́рест¹.
Починався старий дубовий та берестовий ліс (Н.-Лев., III, 1956, 144);
Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами.. Федот присів біля однієї з них, заглянув у темну дірку: звідти несло прілим листям і гіркою берестовою коренякою (Тют., Вир, 1964, 228);
// Зробл. з береста.
Шахва [шафа] гарна, берестова (Сл. Гр.).
БЕ́РЕСТО́ВИЙ², а, е. Зробл. з бересту ( див. бе́рест²).
Трійко її дітей, взявшися за руки, тягнуться на узбіччя дороги, всі в полотняних катаночках та берестових личаках (Стельмах, І, 1962, 394).
Словник української мови (СУМ-11)