берестовий
БЕ́РЕСТО́ВИЙ¹, а, е.
Прикм. до бе́рест¹.
Починався старий дубовий та берестовий ліс (І. Нечуй-Левицький);
Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами .. Федот присів біля однієї з них, заглянув у темну дірку: звідти несло прілим листям і гіркою берестовою коренякою (Григорій Тютюнник);
// Зробл. з береста.
Шахва [шафа] гарна, берестова (Сл. Гр.).
БЕ́РЕСТО́ВИЙ², а, е.
Зробл. з бересту (див. бе́рест²).
Трійко її дітей, взявшися за руки, тягнуться на узбіччя дороги, всі в полотняних катаночках та берестових личаках (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)