бесідливий

БЕСІ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Балакучий.

Якась дитиняча веселість охоплює серце Кранцовської. Стається тоді такою бесідливою, що не може вдержати свого язика (Март., Тв., 1954, 323).

Значення в інших словниках

1. бесідливий — -а, -е, діал. Балакучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бесідливий — БЕСІ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Балакучий. Якась дитиняча веселість охоплює серце Кранцовської. Стається [стає] тоді такою бесідливою, що не може вдержати свого язика (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах
3. бесідливий — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
4. бесідливий — Бесідливий, -а, -е Разговорчивый, словоохотливый. Желех.  Словник української мови Грінченка