1. Словник української мови в 11 томах

бесідливий

БЕСІ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Балакучий.

Якась дитиняча веселість охоплює серце Кранцовської. Стається тоді такою бесідливою, що не може вдержати свого язика (Март., Тв., 1954, 323).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бесідливий — -а, -е, діал. Балакучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бесідливий — БЕСІ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Балакучий. Якась дитиняча веселість охоплює серце Кранцовської. Стається [стає] тоді такою бесідливою, що не може вдержати свого язика (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  3. бесідливий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  4. бесідливий — Бесідливий, -а, -е Разговорчивый, словоохотливый. Желех. Словник української мови Грінченка