бесідливий
БЕСІ́ДЛИВИЙ, а, е, діал.
Балакучий.
Якась дитиняча веселість охоплює серце Кранцовської. Стається [стає] тоді такою бесідливою, що не може вдержати свого язика (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бесідливий — -а, -е, діал. Балакучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бесідливий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
- бесідливий — БЕСІ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Балакучий. Якась дитиняча веселість охоплює серце Кранцовської. Стається тоді такою бесідливою, що не може вдержати свого язика (Март., Тв., 1954, 323). Словник української мови в 11 томах
- бесідливий — Бесідливий, -а, -е Разговорчивый, словоохотливый. Желех. Словник української мови Грінченка