бесідливий
Бесідливий, -а, -е
Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бесідливий — -а, -е, діал. Балакучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бесідливий — БЕСІ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Балакучий. Якась дитиняча веселість охоплює серце Кранцовської. Стається [стає] тоді такою бесідливою, що не може вдержати свого язика (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
- бесідливий — див. балакучий Словник синонімів Вусика
- бесідливий — БЕСІ́ДЛИВИЙ, а, е, діал. Балакучий. Якась дитиняча веселість охоплює серце Кранцовської. Стається тоді такою бесідливою, що не може вдержати свого язика (Март., Тв., 1954, 323). Словник української мови в 11 томах