билинонька
БИЛИ́НОНЬКА, и, ж. Пестл. до били́нка.
Хочу к серцю.. Я притиснуть билиноньку кожну (Забашта, Вибр., 1958, 173);
*У порівн. Отака моя доля! Все я сама та сама, як билинонька у полі (Н.-Лев., II, 1956, 162).
Словник української мови (СУМ-11)