билиночка
БИЛИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до били́нка.
Годі ж тобі, билиночко, колихатися (Укр.. лір. пісні, 1958, 283);
Ходили нині до Кучук-Узеню.. Ні билиночки. Голо (Коцюб., III, 1956, 146);
*У порівн. Ой одна я, одна. Як билиночка в полі (Шевч., І, 1951, 380).
Словник української мови (СУМ-11)