бинда
БИ́НДА, и, ж., діал. Стрічка.
[Вустя:] Ой, зберіться, хлопці, по грошу — Купіть мені бинду хорошу! (Стар., Вибр., 1959, 246);
Висіли довгі, русі, у червоних биндах коси (Кобр., Вибр., 1954, 163);
// чого, перен. Смуга.
Біліє широка бинда гречки, і пахощі повівають (Коцюб., І, 1955, 459);
Внизу, між борами, химерно вивалася.. атласна бинда річки (Донч., IV, 1957, 263);
// Пов’язка на руці і т. ін.
На рукаві в нього червоніла широка бинда (Донч., II, 1956, 516);
Траурна бинда;
// військ. Стрічка кулемета та ін.
Хо Ю-ме швидко подавав йому бинду набоїв (Ірчан, II, 1958, 26);
// техн. Пас.
Транспортерна бинда.
Словник української мови (СУМ-11)