бистрокрилий
БИСТРОКРИ́ЛИЙ, а, е. Який швидко літає.
Немов чайки ті бистрокрилі, човни у синю даль пливуть (Тер., Щедра земля, 1956, 80);
Бистрокрилі літаки летять без перешкоди в усі міста (Забіла, Промені, 1951, 81).
Словник української мови (СУМ-11)