бистрінь
БИСТРІ́НЬ, і, ж. Те саме, що бистрина́.
Бистрінь підхопила його [човен] й з ще більшою швидкістю понесла на фарватер ріки (Ле, Наливайко, 1957, 398).
Словник української мови (СУМ-11)БИСТРІ́НЬ, і, ж. Те саме, що бистрина́.
Бистрінь підхопила його [човен] й з ще більшою швидкістю понесла на фарватер ріки (Ле, Наливайко, 1957, 398).
Словник української мови (СУМ-11)