бистрінь

БИСТРІ́НЬ, і, ж.

Те саме, що бистрина́.

Бистрінь підхопила його [човен] й з ще більшою швидкістю понесла на фарватер ріки (Іван Ле);

* Образно. Він [Петруня] упевнено кинув машину в бистрінь вулиці (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. бистрінь — бистрі́нь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бистрінь — -і, ж. Те саме, що бистрина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бистрінь — див. течія  Словник синонімів Вусика
4. бистрінь — БИСТРИНА́ (швидка течія, а також місце на річці, де найшвидше тече вода), БИСТРІ́НЬ, БИСТРЯ́ розм.; СТРОМОВИ́НА рідше (перев. про течію — швидка й бурхлива); СТРИ́ЖЕНЬ (перев. про таке місце на річці).  Словник синонімів української мови
5. бистрінь — Бистрі́нь, -рині́, -рині́, -рі́нню, в -рині́ (непрямі відм., окрім ор., від бистриня́)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бистрінь — БИСТРІ́НЬ, і, ж. Те саме, що бистрина́. Бистрінь підхопила його [човен] й з ще більшою швидкістю понесла на фарватер ріки (Ле, Наливайко, 1957, 398).  Словник української мови в 11 томах
7. бистрінь — Бистрінь, -ні ж. = бистрина. Як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той. Єв. Л. VI. 48.  Словник української мови Грінченка