бичня
БИЧНЯ́, і́, ж., заст. Загін, обора, загорода для волів.
Звелів [Еней] я бичні волів пригнати (Котл., I, 1952, 124).
Словник української мови (СУМ-11)БИЧНЯ́, і́, ж., заст. Загін, обора, загорода для волів.
Звелів [Еней] я бичні волів пригнати (Котл., I, 1952, 124).
Словник української мови (СУМ-11)