Словник української мови у 20 томах

бичня

БИЧНЯ́, і́, ж., заст.

Загін, обора, загорода для волів.

Звелів [Еней] з бичні волів пригнати (І. Котляревський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бичня — бичня́ іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. бичня — -і, ж., заст. Загін, загорода для волів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бичня — БИЧНЯ́, і́, ж., заст. Загін, обора, загорода для волів. Звелів [Еней] я бичні волів пригнати (Котл., I, 1952, 124).  Словник української мови в 11 томах
  4. бичня — Бичня, -ні ж. 1) Стадо воловъ. 2) Загонъ для воловъ. Звелів з бичні волів пригнати. Котл. Ен. ІІІ. 22.  Словник української мови Грінченка