Словник української мови у 20 томах

бичковий

БИЧКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до бичо́к².

Цьогоріч мешканці Бердянська неабияк нарікають на мас-медіа, що роздмухали “бичковий скандал” (з газ.).

2. у знач. ім. бичко́ві, вих, мн., біол. Родина невеликих кісткових риб ряду окунеподібних.

Бичок золотистий та бичок-рижик звичайний належать до бичкових (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)