благозвучний
БЛАГОЗВУ́ЧНИЙ, а, е. Який гарно, приємно звучить; доброзвучний.
Ніколи не сподівався, що цей благозвучний.. ботанічний термін стане своєрідним ключем до такої багатої змістом і бажаної зустрічі в недалекому майбутньому (Ле, Право.., 1957, 6).
Словник української мови (СУМ-11)