благоустрій

БЛАГОУ́СТРІЙ, рою, ч. Добре впорядкування, забезпечення всім потрібним; упорядкованість.

— Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста з метою його благоустрою (Довж., І, 1958, 25);

Невід’ємним елементом благоустрою населених місць є озеленення (Озелен. колг. села, 1955, 3);

Міста древньої Русі щодо свого благоустрою стояли вище, ніж міста Західної Європи (Іст. УРСР, І, 1953, 67).

Значення в інших словниках

1. благоустрій — благоу́стрій іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. благоустрій — -рою, ч. Добре впорядкування, забезпечення всім потрібним; упорядкованість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. благоустрій — БЛАГОУ́СТРІЙ, рою, ч. Добре впорядкування, забезпечення всім потрібним; упорядкованість. – Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста з метою його благоустрою (О.  Словник української мови у 20 томах